Очні прояви цукрового діабету
При цукровому діабеті (ЦД) страждають тою чи іншою мірою всі структури ока. Тому очні прояви цукрового діабету дуже різноманітні.
При цукровому діабеті (ЦД) страждають тою чи іншою мірою всі структури ока. Тому очні прояви цукрового діабету дуже різноманітні.
За статистикою, серед людей, які страждають на ЦД, звичайна відкритокутова глаукома та внутрішньоглазна гіпертензія виникають частіше, ніж серед інших груп населення. До цього часу не знайдено пояснення такого явища. Лікування глаукоми те й саме, як і в пацієнтів без діабету.
Як уже говорилося раніше, катаракта – це помутніння кришталика. При цукровому діабеті (особливо при I типі) виникає специфічна форма катаракти, так звана, діабетична катаракта – пластівцевоподібне помутніння по задній капсулі кришталика. Для II типу ЦД найбільш характерним є віковий тип катаракти. Сучасна лазерна хірургія ока зробила крок далеко вперед. Ще близько 15 років тому цукровий діабет був протипоказанням для проведення операцій з видалення катаракти з імплантацією штучного кришталика. Технології, що існували раніше, пропонували чекати на повне «дозрівання» катаракти, коли зір падав практично до світлосприйняття.
Сучасні методики лазерної хірургії ока (ультразвукова факоемульсифікація) дозволяють видаляти катаракту на будь-якому ступені зрілості через мінімальні розрізи та імплантувати високоякісні штучні кришталики.
Про лікування катаракти докладніше читайте тут.
Діабетична ретинопатія – специфічне судинне ускладнення цукрового діабету, що проявляється на пізніх стадіях хвороби, і є однією з основних причин сліпоти серед осіб працездатного віку. Вона становить 80-70% від усієї інвалідності по зору, що зумовлена цукровим діабетом.
Виділяють такі основні стадії діабетичної ретинопатії:
Неоваскуляризація в організмі зазвичай виконує захисну функцію. У разі травми це сприяє прискоренню загоєння рани, після хірургічної пересадки трансплантата – його хорошому приживленню. При пухлинах, остеоартритах та діабетичній ретинопатії неоваскуляризація має несприятливу дію. Новоутворені судини мають стінку, що складається з одного шару клітин, характеризуються швидким ростом та підвищеною ламкістю, що призводить до виникнення внутрішньоочних крововиливів різного ступеня тяжкості. Невеликі крововиливи в сітківку і склоподібне тіло піддаються мимовільному розсмоктуванню, масивні крововиливи в порожнину ока (гемофтальм) призводять до виникнення незворотних рубцевих змін у склоподібному тілі. Поступове скорочення (зморщування) цих утворень може викликати розвиток відшарування сітківки, при поширенні якої на макулярну область страждає центральний зір. Водночас може спостерігатися рост новоутворених судин й в передній частині ока, внаслідок чого блокуються шляхи відтоку внутрішньоочної рідини та виникає глаукома.
Поразка центральних відділів сітківки. Таке ускладнення не призводить до повної сліпоти, але може бути причиною втрати здатності читати чи розрізняти дрібні предмети. На початкових стадіях розвитку макулярного набряку порушення зору також можуть бути відсутніми.
Ретельний контроль рівня глюкози в крові, дотримання необхідної дієти та здоровий спосіб життя дозволяють зменшити ризик сліпоти від очних ускладнень діабету. Проте найвірніший шлях попередження сліпоти — суворе дотримання періодичності оглядів очного дна офтальмологом.